- клеймований
- —————————————————————————————клеймо́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
клеймований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до клеймувати. 2) у знач. прикм. Який має на собі клеймо … Український тлумачний словник
клеймлений — а, е, тех. Те саме, що клеймований … Український тлумачний словник
клеймуваний — на, не, Пт. Клеймований, позначений клеймом … Словник лемківскої говірки